Спойлер книги "Чому Україна не росія,але і не Польща:екскурс в політекономічні та інституційні "хащі" з кінця 80-х до наших днів
Моє юнацтво, яке прийшлося на другу половину 70-х, пройшло «під знаком» перезаписаних бабін з Uriah Heep та Deep Purple,спроб носити такі ж зачіски, як кумири, та абсолютно нігілістичним ставленням до планів будівництва комунізму. Навчання на відділенні політекономії з цієї точки зору було схоже більш на заповнення інформацією «файлової системи» мозку.
Пізніше, наприкінці 80-х,коли на книжкових полицях почали з’являтися перекладні книжки з економіки, фінансів, бізнесу про інвестиції заговорили майже усі! У мене особисто відношення до цього ще зовсім незнайомого терміну було ну приблизно таке, як до диску Uriah Heep,якби він потрапив мені до рук у 70-тих
Відтак ще з кінця 80-х до цього терміну у мене склалося особливе відношення, яке з часом міняло зміст, але не змінювало своєї палкої пристрасті.
В нашому бізнес середовищі мабуть немає слова, з яким не було б пов’язано стільки «міфів» та чуток, як зі словом «інвестиції». Більш того їх пошук-це улюблений квест великого прошарку підприємців, починаючи з кінця 80-х і до наших днів. Найцікавіше в цьому квесті те, що він проходив під гаслом «Дайте мені грошей! А я колись, можливо, поділюсь прибутком! Чесно! По-братськи!»
Що таке інвестиції і де «живуть» ці самі інвестори? Що необхідно для того, щоб вони зацікавилися твоїм бізнесом? Без яких перетворень ця зацікавленість не можлива?
Книжка є послідовним продовженням мало розповсюдженої але реалістичної концепції «Бізнес як товар» сутність якої в тому, що в певний момент товаром може стати не тільки те, що підприємець пропонує ринку, а і сам бізнес. Але для того ,щоб він мав вартість та споживчу вартість, тобто задовольняв певні потреби інвестора, потрібно прикласти певних зусиль, оскільки у пересічного бізнесу цих якостей -немає.
Отже, книжка присвячена тому, як свій бізнес перетворити на товар, залучити інвестиції і що для цього потрібно.
Автор книжки використовує для освітлення цієї проблематики власний досвід та власні кейси, особливо цікавим це є тому, що йому довелося побувати по «обидві лінії фронту»: він був СЕО корпорації, яка готувалася до проведення IPO, а потім інвестиційним радником який сам приймав участь у проекті підготовки та розміщення двох українських компаній на Варшавській Фондовій Біржі.
Матеріали, підходи до їх викладення, актуалізація проблематики апробувалася під час багато численних бізнес-заходів, організатором та співзасновником яких був автор книжки: «Інвестиційний Салон»(2010-2019 рр),Форум фінансових директорів
(2016-2019 рр),Міжнародний Східно-Європейський бізнес форум «Україна 2015,2016
2017,2018,2019,2020: виклики та можливості»

